ХМЕЛЬНИЦЬКІ ПЕДАГОГИ ТА УЧНІ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО НАПИСАННЯ ДИКТАНТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТИ

Сьогодні Україна відзначає День української писемності та мови. Традиційно в цей день проводиться Всеукраїнський радіодиктант, який ще називають диктантом національної єдности.

Педагоги закладів загальної середньої та дошкільної освіти, позашкільних закладів, працівники Департаменту освіти та науки міської ради, а також старшокласники територіальної громади взяли активну участь у цьому патріотичному дійстві. Без перебільшення можна твердити, що писали диктант тисячі хмельничан. Всі чудово розуміють — метою нинішнього радіодиктанту є не стільки перевірка грамотності учасників, а насамперед велична атмосфера єднання в могутню українську родину; готовність боронити українські цінності (нашу мову, звичаї, обряди, традиції…) від дикої, кривавої рашистської орди.

Не дарма ж і в тексті диктанту авторства української письменниці й режисерки Ірини Цілик йде мова про наш рідний дім, про нашу Неньку-Україну. Авторка наголошує, що наш дім, наша земля – «…це місце сили й пам’яті роду», нашого українського Роду… Читала текст народна артистка, Герой України – Ада Роговцева.

Текст диктанту для перевірки буде оприлюднено 10 листопада.

Наочно про подію у світлинах…

#ДОНХМР

Більше новин ось тут: https://osvita.khm.gov.ua/?cat=1

ДОВІДКОВО:

Цікаві факти про українську мову взяті з інтернету

Українська мова — одна з головних цінностей нашої країни, наша гордість і наш скарб. Українську мову імперці-московити неодноразово забороняли й намагалися викорінити, а над її носіями вчиняли геноцид. Наша мова пережила все це і зараз визнана однією з найкрасивіших мов у світі

У сучасній українській мові налічується понад 256 тисяч слів.

Українська мова має найбільше спільної лексики з білоруською. Далі йдуть чеська, словацька та польська мови. Москвинська (російська) мова за схожістю до української посідає аж 13 місце…

Перші слова українською були записані на листі в 448 р н.е. візантійським істориком Пріском Панікійським. Він записав слова «мед» і «страва».

Деякі лінгвісти зараховують українську до найдавніших зі слов’янських мов. За деякими версіями, українська сформувалася приблизно в 9-4 тисячолітті до н.е., а москвинська мова походить від церковного варіанту української мови.

На відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. Нас вирізняє кличний відмінок, який існує також в грецькій, латині та санскритській граматиках.

Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.

В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною є літера «Ф» “(не враховуючи букву «И» та м’який знак).

В українській мові виділяється три форми майбутнього часу у дієслів – проста («я піду»), складна («я йтиму») і складена («я буду йти»).

Українська мова багата на синоніми. У слова “горизонт” 12 синонімів, а у слова “бити” – цілих 45.

В українській мові майже будь-який іменник має зменшувально-пестливу форму (наприклад, «вороги» – «вороженьки»).

У сучасній нормі правопису в українській мові дозволено вживати фемінітиви до професій і родів занять.

Перший український буквар вийшов у Львові в 1574 році. До наших часів зберігся лише один взірець з цієї партії. Зараз він зберігається в бібліотеці Гарварду.

Найбільше перекладів серед українських творів має «Кобзар» Тараса Шевченка; його переклали 147 мовами світу.

За різними даними, українська мова посідає 25 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36 – 38 мільйонів осіб українська мова є рідною, а загалом у світі близько 41 – 45 мільйонів осіб володіють українською мовою.