Сьогодні, 27 жовтня, в Україні відзначають День української писемности та мови. Дотепер цю дату традиційно відзначали 9 листопада, у день пам’яті Нестора Літописця. Цьогоріч церква перейшла на новоюліанський календар, тому певні дати свят змістилися на 13 днів раніше.
В цей день українці в усьому світі пишуть Всеукраїнський радіодиктант, який ще називають диктантом Національної єдности.
Педагоги закладів загальної середньої та дошкільної освіти, позашкільних закладів, працівники Департаменту освіти та науки міської ради взяли активну участь у цьому патріотичному дійстві.
Всі чудово розуміють — визначальним завданням радіодиктанту єдности є не перевірка знання граматики чи стилістики нашої рідної мови, а об’єднання, поріднення українців в Україні та за її межами. Це особливо актуально нині, в час визвольної війни.
Диктант національної єдности формує величну атмосферу єднання українців у могутню українську родину; нашу готовність боронити українські цінності (нашу мову, звичаї, обряди, традиції…) від рашистської орди.
На цьому наголошує і текст радіодиктанту – в Україні чимало невирішених питань, чимало проблем, але переважає дія, переважає краса, любов до рідного, бажання до вдосконалення й тому всі наші почуття, всі наші мрії, уподобання, дороги пов’язані тугим вузлом єднання. І цей вузол не здолати жодним ворогам…
Авторкою радіодиктанту Національної єдности 2023 року стала українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. Текст читав актор Олексій Гнатковський, який зіграв Івана Довбуша у фільмі «Довбуш».
Перевірити знання української мови можна самостійно. Текст радіодиктанту Національної єдности оприлюднять у понеділок, 30 жовтня, об 11.00 на сайті Українського радіо та Суспільного Культура.
Також можна надіслати текст на перевірку. Паперові листи приймаються на адресу: Київ, 01001, вул. Хрещатик, 26. Важливо! Гриф дати надсилання має бути не пізніше ніж 29 жовтня.
Написаний текст можна сфотографувати або відсканувати (у форматі jpg, png, jpeg, tiff, pdf) і надіслати його на [email protected]. Листи приймаються до 11.00 30 жовтня.
Наочно про подію у світлинах…
Більше новин ось тут: https://osvita.khm.gov.ua/?cat=1
ДОВІДКОВО:
Цікаві факти про українську мову взяті з інтернету
Українська мова — одна з головних цінностей нашої країни, наша гордість і наш скарб. Українську мову імперці-московити неодноразово забороняли й намагалися викорінити, а над її носіями вчиняли геноцид. Наша мова пережила все це і зараз визнана однією з найкрасивіших мов у світі.
У сучасній українській мові налічується понад 256 тисяч слів.
Українська мова має найбільше спільної лексики з білоруською. Далі йдуть чеська, словацька та польська мови. Москвинська (російська) мова за схожістю до української посідає аж 13 місце…
Перші слова українською були записані на листі в 448 р н.е. візантійським істориком Пріском Панікійським. Він записав слова «мед» і «страва».
Деякі лінгвісти зараховують українську до найдавніших зі слов’янських мов. За деякими версіями, українська сформувалася приблизно в 9-4 тисячолітті до н.е., а москвинська мова походить від церковного варіанту української мови.
На відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. Нас вирізняє кличний відмінок, який існує також в грецькій, латині та санскритській граматиках.
Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.
В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною є літера «Ф» “(не враховуючи букву «И» та м’який знак).
В українській мові виділяється три форми майбутнього часу у дієслів – проста («я піду»), складна («я йтиму») і складена («я буду йти»).
Українська мова багата на синоніми. У слова «горизонт» 12 синонімів, а у слова «бити» – цілих 45.
В українській мові майже будь-який іменник має зменшувально-пестливу форму (наприклад, «вороги» – «вороженьки»).
У сучасній нормі правопису в українській мові дозволено вживати фемінітиви до професій і родів занять.
Перший український буквар вийшов у Львові в 1574 році. До наших часів зберігся лише один взірець з цієї партії. Зараз він зберігається в бібліотеці Гарварду.
Найбільше перекладів серед українських творів має «Кобзар» Тараса Шевченка; його переклали 147 мовами світу.
За різними даними, українська мова посідає 25 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36 – 38 мільйонів осіб українська мова є рідною, а загалом у світі близько 41 – 45 мільйонів осіб володіють українською мовою.
Якщо у Вас виникли запитання, скаги чи пропозиції, Ви можете заповнити форму нижче та отримати відповідь у зручному форматі!
* — обов’язкові поля
