УВІКОВІЧНИЛИ ПАМ’ЯТЬ ЩЕ ДВОХ ГЕРОЇВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

12 жовтня на фасаді будівлі Хмельницького професійного ліцею відкрили пам’ятні меморіальні дошки Героям російсько-української війни Володимиру Ковалю та Іллі Павлову.

Доля обидвох Героїв пов’язана з професійним ліцеєм Володимир Валентинович обіймав посаду майстра виробничого навчання, а Ілля Олександрович здобував тут освіту.

Вшанувати пам’ять Героїв-захисників України прийшли родини загиблих, колеги, педагоги та учні ліцею.

Лунає жалобна музика, з меморіальних дошок спадає покривало… Наша пам’ять, наша повага, наші квіти Героям…

До присутніх звернувся заступник міського голови Михайло Кривак: «Пам’ять – це перше слово, яке сьогодні пролунало на заході. Пам’ять складається з двох процесів – запам’ятовувати і забувати, сьогоднішній захід якраз для того, щоб ми пам’ятали і не забували Героїв, які різні за віком, за статусом, адже один навчав, а інший навчався, але вони були тут поміж нами і треба пам’ятати чому їх сьогодні немає. Чому вони будуть ось тут на стіні щодня зустрічати і проводжати учнів, вчителів, керівництво закладу, та й взагалі усіх хмельничан, які будуть проходити повз. Їх вбили, як вбили мільйони українських Героїв, які боролися за Українську державу. Дорогі діти, ви повинні пам’ятати і продовжити у своїх дітях пам’ять про тих, завдяки кому ми можемо вчитися, працювати, відпочивати, жити звичайним, мирним життям у Хмельницькому. Ми не маємо право забути, ми зобов’язані пам’ятати»…

Пам’ятати усіх, хто віддав найдорожче – власне життя за українців і Українську державу закликала і донька Володимира Коваля Карина.

Пишаємось Героями, їхнім подвигом, їхнім героїзмом, їхньою самопожертвою… Пам’ять про них житиме вічно.

Після ритуалу відкриття дошок присутні ознайомились із музейною експозицією, що діє в ліцеї. Тут розповідається про історію створення та становлення Хмельницького професійного ліцею (раніше професійно-технічного училища №8). На окремих сторінках висвітлено історії Героїв Володимира Коваля та Іллі Павлова. Знайшли своє відображення розповіді про волонтерську допомогу ліцею українським воїнам на передовій. Зокрема, ліцеїсти готували сухі борщові набори, плели маскувальні сітки, шили камуфляжну військову форму, виготовляли «буржуйки», робили листівки та обереги, збирали кошти на благодійних ярмарках тощо.

ДОВІДКОВО ПРО ГЕРОЇВ:

Коваль Володимир Валентинович, народився 14 грудня 1967 року в м. Цілиноград (Республіка Казахстан), у родині військового. Пізніше сім’я Володимира Валентиновича переїхала в Україну, в м. Херсон, де в 1985 році він закінчив середню школу № 12. 1986 року закінчив Херсонське ПТУ № 18.

З 1986 до 1988 ріку проходив строкову службу в армії. Після служби пішов працювати на взуттєву фабрику. В грудні 1988 року одружився. 1989 року пішов служити в органи внутрішніх справ, де безперервно прослужив до 1997 ріку. З 1998 року працював у Херсонському морському коледжі на посаді командира роти судноводійського відділення.

У 2000 році переїхав з родиною до м. Хмельницького. Працював приватним підприємцем.

2015 року Володимир Валентинович був мобілізований та перебував у зоні АТО, де захищав Україну в найгарячіших точках збройного конфлікту, будучи стрільцем – помічником гранатометника.

З 2018 року працює в Хмельницькому професійному ліцеї на посаді майстра виробничого навчання, а потім Володимир Валентинович звільняється з цього навчального закладу у зв’язку із вступом на військову службу за контрактом та повертається до своїх побратимів у зону АТО.

8 травня 2019 року, на одній із позицій Приазов’я в ході антитерористичної операції, внаслідок прицільного обстрілу з боку незаконних збройних формувань, у ході двостороннього бою, від важкого поранення, командир десантно-штурмового відділення окремої десантно-штурмової бригади старшина Коваль Володимир Валентинович загинув.

Володимир Валентинович був справжнім патріотом: відповідальним, вимогливим до себе, проявляв розумну ініціативу, коли того вимагали обставини, користувався повагою серед бойових побратимів та командирів. Завжди аналізував службові ситуації, чітко та вміло розв’язував проблеми, які виникали в ході виконання службових завдань.

У пам’яті працівників ліцею залишився світлою, порядною та чесною людиною.

Коваль Володимир Валентинович посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» (посмертно).

Павлов Ілля Олександрович – народився 22 січня 1999 року в селі Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області. Закінчив загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів в рідному селі. Після закінчення школи навчався в Хмельницькому професійному ліцеї за професію «Кухар. Офіціант». Виробничу практику проходив у військовій частині міста Старокостянтинова.

2017 року вступив до лав Національної гвардії України.

24 листопада 2017 року загинув, захищаючи незалежність, свободу і територіальну цілісність нашої держави.

#ДОНХМР

Більше новин ось тут: https://osvita.khm.gov.ua/?cat=1